У роботі дитячого офтальмолога, звичайно, є своя специфіка. Будь-якій дитині у лікаря страшно, особливо якщо це перший візит. Маленька дитина не зможе витерпіти довготривалого огляду та, саме тому, обстеження проводиться у вигляді гри. Ми з дітками граємо у піратів – водночас перевіряємо гостроту зору, та розглядаємо «трансформера» – так ми не боїмося визначати силу окулярних лінз для майбутньої корекції. Далі знайомимось із диво-мікроскопом, в якому дитина бачить чарівних фей, метеорити, космічні кораблі, а лікар в цей час оцінює анатомічні структури органу зору. Разом з дітьми ми дивимося мультфільми, під час яких проводимо комп’ютерну діагностику – визначаємо рефракцію ока та ловимо «сонячних зайчиків», оглядаючи очне дно. Все це дуже весело, швидко та захоплююче.

З якого віку необхідно відвідувати дитячого офтальмолога?

Перший огляд органу зору відбувається неонатологом ще у пологовому будинку. Лікар оцінює положення та розмір очних яблук, наявність вродженої патології повік, наявність чи відсутність виділень. При відсутності скарг, наступні планові огляди проводять в інтервалі між 3-м і 6-м місяцем, потім в рік, 3 і 6 років та перед вступом у навчальний заклад. Зовсім інша справа, якщо дитина народжується недоношеною, або має вроджені вади, що можуть бути пов′язані із захворюваннями органу зору. Тоді офтальмолог має оглянути немовля ще у пологовому будинку та направити у відповідну установу для уточнення діагнозу. В подальшому, дитина оглядається за спеціальним графіком, що у кожному окремому випадку є індивідуальним. Це також стосується дітей, у яких були родові травми та кефалогематоми. Якщо у сім′ї є випадки вродженої глаукоми, катаракти чи ретинобластоми, то немовля потрібно оглянути у кабінеті офтальмолога в перший місяць життя.

Важливо зазначити, що деякі діти, навіть відносно дорослі, можуть не скаржитися на знижений зір. Вони можуть не скаржитися навіть на сліпоту одного ока, особливо якщо вона вроджена (бо вони «так бачили завжди» та не мають порівнянь), а батьки не помічають проблеми, бо дитина «все бачить» за рахунок здорового парного ока.

Які найчастіші захворювання органу зору у дітей?

За останні роки звернення до дитячого офтальмолога стали частішими, бо у порушенні зору неабияку роль відіграють не лише гени чи екологічна ситуація, але і навантаження на очі, що значно збільшилося з появою сучасних телефонів, планшетів і модою на спілкування в соціальних мережах. Збільшилася частота близорукості, косоокості та, як наслідок, амбліопії – це ледаче око, що не звикло бачити на 100%. Також звертаються діти з проблемами далекозорості, з відсутністю бінокулярного зору, з вродженими птозами – опускання повіки, проблемами зорового нерву та сітківки. Також почастішали випадки алергічних кон’юнктивітів і халязіони.

Як проводиться лікування дітей у офтальмолога?

Існує декілька варіантів лікування:

  • медикаментозне лікування за допомогою очних крапель і  мазей, що безпосередньо закладаються в очну щілину, переважно це лікування алергічних і різноманітних запальних захворювань органу зору – кон'юнктивітів, кератитів, халязіонів, ячмінів, блефаритів;
  • проводиться корекція далекозорості окулярами, контактними лінзами, якщо це міопія (короткозорість) – проводять корекцію нічними жорсткими лінзами, також існують спеціальні призматичні окуляри, що допомагають розвивати бінокулярний зір, та окуляри-тренажери для лікування амбліопії;
  • існує метод апаратного лікування, що проводиться з 3-х річного віку, адже ми працюємо з свідомістю дитини, «дивимось очима, але бачимо мозком», тобто дитина повинна розуміти, що ми від неї просимо, також дитина повинна виконувати нескладні задачі – поставити голову на підставку, притулитися чолом, надіти окуляри, слідкувати за курсором на екрані монітору, все це відбувається у вигляді гри, діткам дуже подобається;
  • хірургічне втручання виконують при вроджених аномаліях повік, новоутвореннях кон’юнктиви чи орбіти, а також при косоокості, що не піддається лікуванню окулярами, інколи таке лікування виконують на першому році життя дитини.

Які симптоми  повинні насторожити батьків?

  • Дитина не фіксує погляд на лампочці (з першого-другого місяця життя), на іграшці (з другого-третього місяця життя) – «плаваючий погляд».
  • Різні діаметри зіниць очей.
  • Широкі зіниці, що не звужуються при яскравому освітленні.
  • Відсутність на фото ефекту «червоного ока». Якщо зіниці на фото червоні – патології немає, якщо одна або обидві зіниці світяться білим, сірим або зеленим кольором – необхідно якомога швидше відвідати дитячого офтальмолога!
  • Почервоніння очей, повік.
  • Жовтуваті, зеленуваті виділення з очей.
  • Сльозотеча.
  • Світлобоязнь.
  • Зменшення або збільшення розмірів одного ока порівняно з іншим.
  • Свербіж або біль в очах.
  • Зниження зору (дитина не бачить ті предмети, які бачите ви, двома очима; при заплющуванні одного ока ви помічаєте різке занепокоєння або протест малюка).
  • Втрата орієнтації через поганий зір у сутінках (дитина не може знайти іграшку, натикається на предмети, демонструє обережність при пересуванні).
  • Косоокість.
  • Сіпання очних яблук (очі «бігають»).
  • Дитина «мружиться» або у неї вимушене (нерівне) положення голови.

Око є ніби продовженням мозку, має ті ж оболонки і судини, що й мозок. Тому огляд очного дна є необхідним для правильної постановки діагнозу і індивідуального підбору лікування навіть при деяких суміжних захворюваннях. Будьте відповідальними!

МИ ЗНАЄМО ВСЕ ПРО ВАШІ ОЧІ!

Задайте питання лікарю-офтальмологу

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Клініка «АЙЛАЗ» www.ailas.com.ua 

04073, Україна, м. Київ, просп. С. Бандери, 17/1

Тел.: +38(044) 364 10 01